Анна Трінчер - Півонії

(Аа, є)(Давай)(Давай)Я той спогад, що не забудетьсяЯ той шрам, що не загоїтьсяЯ, як тінь, її не торкнутисяНе забудеш ніколи риси мого лицяЯ той спогад, що не забудетьсяЯ та мрія, що не може здійснитисяЯ, як фільм, що в голові крутитьсяЯ та ціль, за яку треба битисяІ ми знов в агоніїНа підлозі півоніїВіддалися бажаннюІ зливаємось в симфоніюЗнов в агоніїНа підлозі півоніїВіддалися бажаннюІ зливаємось в симфонію(Давай)(Давай)(Давай)(Давай)(Давай)(Ммммммм)(Давай)(Ммммммм)(Давай)(Давай)(Давай)(Давай)(Ммммммм)(Давай)(Давай)(Ммммммм)Я той секрет, що від тебе приховуютьЯ ті очі, що в себе закохуютьЯ та загадка, що зводить з розумуЯ той вибір, що змінює твоє життяЯ той секрет, що від тебе приховуютьТой урок, який точно засвоюютьЯ та думка, що не дає спокоюЯ та сама ніч, що тебе не відпускаАа-ааІ ми знов в агоніїНа підлозі півоніїВіддалися бажаннюІ зливаємось в симфоніюЗнов в агоніїНа підлозі півоніїВіддалися бажаннюІ зливаємось в симфонію(Давай)(Давай)(Давай)(Давай)(Давай)(Давай)(Давай)(Давай)(Давай)(Давай)(Давай)(Давай)(Давай)(Гррррр)