TVORCHI - Мила моя

Я піду в далекі гори у вечірнюю годину
І попрошу вітра зворів, щоб не спав, не спав до днини
Щоб летів на вільних крилах у широкі полонини
І приніс до ранку квіти, що так люблять очі сині
(One, two, three, let's go)

Мила моя, люба моя, сонця ясен цвіт
Я несу в очах до тебе весь блакитний світ
Я несу в устах цілунки, радісні пісні
А в руках несу я ласку, квіти весняні

Нехай зорі тануть іскрами в небі
Вітер реве свистом далеким
Нехай шлях тернистий, нелегкий
А хвилі не дають доплисти до тебе (або)

Хай мости провисають намистом
Хмари тягнуться саме над містом
Грози рвуть небеса так барвисто
Сліди дощ замітає, та визнай

На шляху негоди — пусте, пусте
Ладен хоч звернути гори — авжеж
Ти побачиш мене скоро, адже
Адже (гей, гей)

Мила моя, люба моя, сонця ясен цвіт
Я несу в очах до тебе весь блакитний світ
Я несу в устах цілунки, радісні пісні (пісні)
А в руках несу я ласку, квіти весняні

Я піду в далекі гори у вечірнюю годину
І попрошу вітра зворів, щоб не спав, не спав до днини
Щоб летів на вільних крилах у широкі полонини
І приніс до ранку квіти, що так люблять очі сині