А я без неї неначе без шкіриА я без неї не маю причиниПричини гоїти рани болючі свої день за днем.А я по снігу по білому босийПіду до неї, якщо лиш попросить.Вона собою мене відігріє і холод минеПонурі ліхтарі дивляться услідВи що не говоріть - без неї це не світ.Лягла на місто ніч і над головой блищитьНебесне просо.Я стільки зарікався, але знову закурив,Я стільки намагався, але так і не зумівНе думати про ту одну яку я полюбив.Це так не просто.А я без неї неначе без шкіриА я без неї не маю причиниПричини гоїти рани болючі свої день за днем.А я по снігу по білому босийПіду до неї, якщо лиш попросить.Вона собою мене відігріє і холод минеВона моє проміння що світить у вікно.Без неї я каміння яке іде не дно.Без неї все не так, без неї дні мої у тьмі.Не видно сонця.Чи може без коріння тополя прорости?Чи дійдуть без адреси закоханим листи?Чи можна без частини себе далі жить мені?А я без неї неначе без шкіриА я без неї не маю причиниПричини гоїти рани болючі свої день за днем.А я по снігу по білому босийПіду до неї, якщо лиш попросить.Вона собою мене відігріє і холод минеА я без неї неначе без шкіриА я без неї не маю причиниПричини гоїти рани болючі свої день за днем.А я по снігу по білому босийПіду до неї, якщо лиш попросить.Вона собою мене відігріє і холод минеА я без неї неначе без шкіриА я без неї не маю причиниПричини гоїти рани болючі свої день за днем.
