Klavdia Petrivna - Жовті квіти (feat. OSTY)

Ти сидиш сумна,Бо від мене пішла.Наче ніч без зір,Тиха й без тепла.Як погасла іскра,Така не проста.Ти розбила мене,І мовчить весна.І мовчить весна,Та, що нам біль принесла.Я складався зі скла,І розбився в асфальт.І мовчить весна,Краще б тебе я не знав.Порвалась серця струна,То була фальшива гра.Жовті квіти розлуки,Березневі наші муки.Що робили наші губи,Знає один Бог.І розбіглись, наче мушки,Ми тепер не подружки.Два озера глибокі,Але дуже одинокі.Ти шукав мене між дощами й вогнем,І твій слід розчинився у імлі.Та залишився біль, що пече день за днем,І любов, як тінь, зникне на землі.Зникне на землі,Я в тумані і на дні.Довкола квола тишина,Я мовчу, як весна.Зникну на землі,Як під водою кораблі.Все розтануло у мить,Моя вірність тихо спить.Жовті квіти розлуки,Березневі наші муки.Що робили наші губи,Знає один Бог.І розбіглись, наче мушки,Ми тепер не подружки.Два озера глибокі,Але дуже одинокі.Жовті квіти розлуки,Березневі наші муки.Що робили наші губи,Знає один Бог.І розбіглись, наче мушки,Ми тепер не подружки.Два озера глибокі,Але дуже одинокі.